- гугнити
- і гугні́ти, -ню́, -ни́ш, недок., розм.1) Те саме, що гугнявити.2) Звучати неясно; звучати набридливо, монотонно.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
гугнити
Смотреть что такое "гугнити" в других словарях:
гугнити — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
гугніння — я, с. Дія за знач. гугнити, гугніти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
гугніти — див. гугнити … Український тлумачний словник
прогугнити — і прогугні/ти, ню/, ни/ш, док., розм. 1) перех. і без додатка. Те саме, що прогугнявити. 2) неперех. Док. до гугнити, гугніти 2) … Український тлумачний словник
гугнявити — розм. (говорити / співати нерозбірливо, у ніс), гунявити, гугнити, гундосити, гундзявити … Словник синонімів української мови
